Як написати рецензію на виставу: зразок


Опубликованно 20.04.2018 05:57

Як написати рецензію на виставу: зразок

Дуже важливим сьогодні є вміння людини давати критичну оцінку чому-небудь. У багатьох сферах це можна зробити через написання рецензії, яка, в свою чергу, має певні правила створення. Про те, як її писати, розповідається в нашій статті. Рецензія як жанр

Рецензія — це жанр журналістики, у тому числі наукової і художньої критики. В її основі лежить критична оцінка твори мистецтва, науки, журналістики (кинорецензия, рецензія на виставу, на літературний твір, мультфільм, наукову роботу...).

Для чого потрібна рецензія?

Мета рецензії— інформувати про новий твір, дати йому критичну оцінку, вказати на сильні та слабкі його сторони. Рецензія повинна привернути увагу громадськості до досліджуваного питання і підказати, що варто її уваги, а що — ні. Жанрові особливості

Як правило, рецензія пишеться в публіцистичному стилі, носить полемічний характер, також може тяжіти до жанру есе, літературознавчої статті. Вона повинна бути об\'єктивною, тому в ній не допускається використання особистої емоційності, грубих порівнянь, виклад суб\'єктивних думок. Всі висловлені судження повинні мати чіткі аргументи (приклади з тексту, постановки, стилю, авторської позиції тощо). Написання рецензії передбачає вживання термінів сфери мистецтва, до якого відноситься аналізоване твір. Рецензія на виставу в театрі

Театральна рецензія – один із популярних жанрів театральної критики. Її мета — оцінка вистави (а не п\'єси). Для роботи над цією критичною статтею необхідно проаналізувати постановку, зрозуміти творчий задум режисера, концепцію постановника, яка втілюється на сцені через різні засоби театралізації: оформлення сцени, світло, музику, акторську гру, мізансцени.

Рецензія на спектакль дає об\'єктивну оцінку постановці. Глядач при цьому досліджує художній текст твору, засоби вираження авторської позиції (проблематику, конфлікт, сюжет, композицію, систему персонажів тощо). Рецензія на виставу заснована на глибокому і аргументированном аналізі, якість якого залежить від теоретичної і професійної підготовки рецензента. В процесі написання рецензії потрібно правильно використовувати театральну термінологію.

Етапи створення рецензії

Процес створення рецензії проходить у кілька етапів: Підготовча робота (читання п\'єси, за якою поставлений спектакль, вивчення попередніх постановок за неї, дослідження творчого шляху режисера, місця даного вистави у репертуарі театру). Перегляд вистави. Аналіз постановки (включаючи зміст, форму, образи, режисерські знахідки, новизну інтерпретації). Безпосереднє написання критичної статті.

Структура рецензії

Для того щоб дати повну оцінку постановці, потрібно знати, як писати рецензію на виставу. Це критичне судження має свою структуру:

І. Вступ: обґрунтування необхідності рецензування цього спектаклю (нова постановка режисера, полеміка навколо творчості автора, актуальність проблематики твору тощо).

ІІ. Основна частина: тлумачення й оцінка ідейно-художньої своєрідності постановки.

ІІІ. Висновки про художні достоїнства досліджуваної постановки та його значущості для театральної і суспільного життя. План рецензії (примірний)

Для того щоб дати повну критичну оцінку постановці, необхідно взяти за основу план рецензії на виставу. Наявність пунктів та їх послідовність у викладі визначається автором. Назва вистави, режисер, театр (основні відомості), дата постановки. Дані про автора п\'єси, режисера-постановщике. Сюжетна лінія твору, головні епізоди (слід аргументувати свій вибір). Творчий задум автора і його реалізація (авторські: тема, ідея, проблематика; особливості і відмінність режисерського задуму від тексту п\'єси). Жанрові особливості постановки, композиція вистави. Оцінка акторської гри. Основні проблеми, порушені автором, їх актуальність. Особливості режисерської інтерпретації тексту (несподіване використання засобів театралізації, особливості сценографії, музичного супроводу, спецефектів...). Загальне враження рецензента про спектаклі (наскільки постановці притаманна новизна режисерської інтерпретації, чи виправдалися ваші очікування щодо побаченого).

Якщо у вас виникли труднощі в роботі, не впадайте у відчай. Скористайтеся матеріалами про те, як писати рецензію на виставу (приклад її складання наведений в цій статті), і ви значно поліпшите свої вміння рецензента.

Поради з написання рецензії: До того як написати рецензію на виставу, вивчіть матеріал (п\'єсу), який служить основою постановки для того, щоб під час перегляду ви не стежили за сюжетом, а оцінювали інтерпретацію режисера-постановника. Подивіться спектакль самі. Під час вистави робіть записи в блокнот, щоб при написанні рецензії у вас було достатньо матеріалу для критики. Пишіть рецензію хоча б через день після перегляду вистави. Це дозволить вам об\'єктивно підійти до оцінки постановки. У разі, якщо спектакль вам особисто не сподобався, вмійте знаходити хороші моменти в переглянутий і цікаві режисерські знахідки. Якщо ви пишете рецензію на виставу за п\'єсою драматурга-класика, вкажіть на новизну бачення твору даними режисером на відміну від інших. Не забувайте, що вистава — це робота цілої постановочної групи (режисера-постановника, художника по світлу, композитора,..), тому приділіть увагу всім складовим вистави. Обов\'язково наводите аргументи. Пам\'ятайте, що будь-яка рецензія на виставу — приклад грамотного та логічного викладу матеріалу, тому слідкуйте за стилем, структурою статті та відсутністю граматичних помилок.

Основні помилки написання театральної рецензії Вживання фраз суб\'єктивної оцінки: "подобається" - "не подобається", "вразив мене", "порадував актор"... Переказ сюжету замість аналізу вистави. Акцент на деталях, які не несуть особливого смислового навантаження. Неграмотне використання термінів. Зразок рецензії на виставу

У 1878 р. А. Н. Островський написав одну зі своїх найвідоміших п\'єс — «Безприданниці». Через деякий час вона була визнана кращим твором драматурга.

Перше сценічне втілення п\'єси відбулася на сцені Малого театру, але воно не справило належного враження. З роками постановка ставала все популярнішим, і донині вона гаряче улюблена глядачами. Секрет невгасимого інтересу криється, швидше за все, в актуальності проблем, що порушуються в драматургічному матеріалі.

Нещодавно я побував на постановці «Безприданниці» у Драматичному театрі. Я поринув у світ прекрасного єдності режисерського задуму, майстерності акторів і захоплюючої атмосфери спектаклю. Перебуваючи в залі, я відчував себе дійовою особою.

Особливо мене вразила гра актриси М. Магдалініной (роль Лариси). Їй майстерно вдалося створити образ м\'якою і щирою, чуттєвої і романтичної героїні. У її рухах поєднувалися легкість і впевненість, а кружляння по сцені дуже вдало передавали характер Лариси. Цілісності створення образу сприяв чудовий мелодійний голос актриси. Я вважаю, що вона зіграла свою роль просто блискуче.

Порадував своєю майстерністю заслужений артист Росії Валерій Потанін (роль Карандишева). Його герой постав перед глядачами незадоволеним і буркотливим. Складалося враження, що він може "вибухнути" в будь-яку хвилину. Простежувалася постійна нетерпимість, а іноді навіть ненависть до Паратову. Зате в моменти приниження іншими героями Карандишева мимоволі ставало шкода. Образ, переданий Валерієм Потаніним у виставі, відрізняється від мого уявлення Карандишева. У моїй уяві це був спокійний солідний чоловік, який різко реагував тільки у випадках несправедливості та образи.

Роль Кнурова зіграв, на мій погляд, дуже вдало, заслужений артист Росії А. Гладнєв. Його герой справляє враження розсудливої людини. Його руху — продумані, бездоганні, чотки. Лише іноді проглядається в образі задума, яка створює враження людини-мудреця, побачив чимало на своєму життєвому шляху.

С. Карпов зіграв у виставі Паратова. Йому вдалося передати раціональність, спокій і любов у спілкуванні з Ларисою. Єдине, що хотілося б відзначити: типаж актора не зовсім відповідав зовнішністю моєму уявленню про героя.

Протягом усього спектаклю веселив публіку чудовий актор Володимир Зайцев, який грав Робінзона. Образ, створений актором, був напрочуд веселий і життєрадісний. Завдяки грі цього актора режисерові вдалося провести через весь спектакль мотив доброти, оптимізму.

Слід зазначити, що підбір акторів б здійснено дуже вдало, їх типажі, а також вокальні дані сприяли створенню дивовижних і привабливих образів вистави.

Заслуговує уваги робота костюмера і гримера вистави: вся бутафорія, костюми, грим, перуки були створені і підібрані зі знанням справи.

Декорації повністю відповідали ідейному змісту вистави. Те, що вони не змінювалися у процесі постановки, теж мало ідейно-смислове навантаження.

Але, на мій погляд, недостатньо продуманою була світлова партитура вистави. В даному випадку акцент був зроблений на задні прожектора, а це, в свою чергу, спотворювало бачення глядачами сцени і негативно позначалося на грі акторів.

В цілому враження від постановки хороше. Синтез професіоналізму режисера-постановника і майстерності акторів сприяв тому, що давно відома п\'єса заграла в моїй свідомості новими фарбами. У цьому, на мій погляд, і полягає одне із завдань театру: привертати увагу громадськості до проблем, які актуальні завжди, і сприяти тому, щоб глядач допомогою переживання ставав чистіше і мудрішими. Сподіваюся, що і наступні постановки цього режисера також проведуть на мене незабутнє враження. Особливості рецензування постановок для дитячої аудиторії

Рецензія на дитячий спектакль відповідає всім жанровим особливостям даної критичної статті. При її написанні важливо враховувати єдиний момент: постановка спектаклю, як правило, розрахована на певний вік дітей. Як сам текст п\'єси, так і всі художні рішення на сцені повинні відповідати вказаним віком дітей. Тому аналізувати постановку для дітей необхідно з урахуванням вікових особливостей глядачів.

Рецензія на виставу – це продукт творчості. Рецензент повинен намагатися передати дух постановки так, щоб глядач захотів або не захотів побачити.



Категория: Новости