День в історії: 24 липня - Розчинна кава і падіння метеорита

Опубликованно 26.07.2020 13:30

Вперше в історії було документально зафіксовано падіння метеорита на Землю

В Південно-Західній Франції, поблизу гасконского містечка Барботан, в департаменті Жер 24 липня 1790 року впав метеорит, про що відразу ж була сповіщена Академія наук.

Хоча цю подію було офіційно засвідчено місцевою владою, один з академіків – знаменитий французький хімік Клод Бертолле заявив: «Як сумно, що цілий муніципалітет заносить в протокол народні казки, видаючи їх за дійсно бачене, тоді як не тільки фізичною причиною, але і взагалі нічим розумним це не можна пояснити».

Будучи впевненими, що «гасконцы завжди були великими фантазерами і хвальками», вчені мужі прийняли постанову, призвавшее співгромадян надалі не реагувати на подібні «забобони». Навіть в кінці 18 століття вчені ще не вірили, що метеорити падають на Землю з космічного простору. Лише в 1803 році реальність «небесного» походження метеоритів ними була офіційно визнана. Коли в містечку Егле вибухнув жахливий «кам'яний дощ», усыпавший землю осколками і засвідчений безліччю порушених очевидців, Французька академія наук змушена була погодитись, що це дійсно були «каміння з неба».

Тепер вважається, що метеорити – це фрагменти астероїдів і комет. Метеоритів дають імена за назвами місць, де їх знайшли. У деяких випадках виявляється не один, а кілька осколків. Наприклад, після метеоритного дощу 1912 року в США, у Холбрука (штат Арізона) було зібрано більше 20 тисяч «небесних каменів».

День народження розчинної кави

Днем народження розчинної кави вважається 24 липня 1938 року, коли на конвеєр було поставлено його масове виробництво. Але історія розчинної кави почалася дещо раніше.

Відомо, що першу технологію виготовлення розчинної порошку з зерен кави придумав японський хімік Саторі Като в 1901 році в Чикаго.

П'ять років тому, в 1906 році, англійський хімік Дж. К. Вашингтон, який жив в Гватемалі і був прихильником заварної кави, звернув увагу на порошковий наліт, оседавший на стінках його срібною турки. Після серії експериментів він створив перше виробництво розчинної кави, і в 1909 році на полицях продовольчих магазинів з'явився новий товар – перший комерційно випускається розчинну каву «Red E Coffee». А фірма-виробник стала одним з головних постачальників кави для армії США в роки Першої світової війни. Легкість приготування гарячого напою в польових умовах швидко оцінили американські солдати. Однак, ця кава мав не найкращу якість і смак, тому «не прижився».

Справжню популярність розчинному порошку принесло співробітництво в 1930-х роках компанії «Nestle» та бразильських виробників кави, які вирішували проблему надлишків кавового зерна. Після сушіння та первинної обробки тонни запасів пропадали з-за неправильної технології переробки та зберігання. Фахівець компанії «Nestle» Макс Моргенталер кілька років працював над рішенням цієї задачі, і в 1938 році йому вдалося створити розчинний порошок, який зберігав властивості кавових зерен в напої і при цьому довго зберігався.

24 липня 1938 року з конвеєра швейцарської компанії зійшли перші банки нового напою, що стала згодом першою популярною маркою розчинної кави «Nescafe». А похідні назви бренду досі залишаються іменами прозивними.

Спочатку такий кави став обов'язковим у раціоні американських солдатів, знову в умовах війни – вже Другий світовий. Після її завершення колишні солдати не розпрощалися з звичкою пити таку каву, що зробило його популярним в США, а потім продукт став завойовувати більшу популярність і в інших країнах світу. Так дату 24 липня і стали вважати днем народження розчинної кави.

Розчинну каву випускають трьох видів залежно від технології виробництва: порошковий (спрей), гранульований (агломерат)] і сублімована («фриз-драйд»). Для виготовлення зазвичай використовують зерна сорту Робуста або Арабіка.

Популярність розчинної кави у всьому світі дуже висока, хоча частка його споживання у порівнянні з заварним залежить від «кавової» культури різних країн.

За даними європейської асоціації виробників кави, у скандинавських країнах більше 70% населення п'ють тільки заварну каву, не відстають від них і німці, а основними споживачами всіх видів розчинної кави у всьому світі є бразильці. Наші співвітчизники також люблять цей продукт і п'ють його більше, навіть ніж американці.

І хоча вже багато років тривають суперечки про достоїнства і недоліки розчинної кави, але його споживання його з кожним роком зростає. І в цьому є свій плюс не тільки для виробників, але і для покупців. Разом із зростанням попиту зростає і конкуренція, а значить, кожна кавова компанія намагається випустити продукт все якісніше і смачніше. Та й технології на місці не стоять.

Перший запуск з мису Канаверал

З запуску трофейних, а пізніше модифікованих ракет «Фау-2» починалися деякі американські (програма Hermes), так і радянські ракетні програми. Перші китайські балістичні ракети Дунфен-1 також починалися з освоєння радянських ракет Р-2, створених на основі конструкції «Фау-2». Щодо останнього випадку потрібно, однак, зазначити, що серйозного впливу на подальшу китайську ракетну програму випуск Р-2 не надав.

У США дослідження трофейних ракет проводилися в рамках програми розробки балістичних ракет Hermes. Після війни з Німеччини в США в розібраному вигляді було вивезено близько 100 готових ракет. У 1946-1952 армія США здійснила 63 пуску ракет з дослідницькими цілями, і один запуск проведений з палуби авіаносця ВМС США. Тим не менш, американське ракетобудування вже мало дві власні програми розробки балістичних ракет, технологічно більш прогресивних, ніж німецькі зразки — WAC Corporal і Convair RTV-A-2 Hiroc — і тому не зацікавилися подальшим розвитком сімейства Фау-2.

Перший запуск з мису Канаверал стався з ракетою Фау-2 24 липня 1950 року, що дала старт космодрому.

Радянські окупаційні влади в Німеччині як мінімум до 1952 року вели програму випробувальних запусків скопійованих з «Фау-2» зразків ракет і її модифікацій на полігоні Пенемюнде, який тепер обслуговував радянську ракетну програму.

На думку історика освоєння космосу і куратор лондонського музею космічних технологій Дуга Милларда (Doug Millard), всі досягнення в освоєнні космосу, включаючи висадку на Місяць, були зроблені на основі технологій Фау-2.

Нагадаємо, днем раніше ми згадували відкриття землеподібні планети і першого китайського космонавта.

Хочете знати важливі та актуальні новини раніше за всіх? Підписуйтесь на Bigmir)net на Facebook і Telegram.

Категория: Разработки