Речові докази - це що таке?


Опубликованно 16.04.2018 17:42

Речові докази - це що таке?

По КПК речові докази – не мають душі предмети, які були використані в якості зброї при вчиненні протиправного діяння. До числа доказів можна віднести все те, на чому залишилися очевидні, правильно трактували сліди скоєного. Можна віднести до цієї категорії, і ті предмети, які брали участь у посяганнях, які суперечать встановленим законам. Це можуть бути цінності, майно, фінансові запаси, які суб\'єкт отримав в ході вчинення протиправного вчинку та інше. Необхідно зараховувати до категорії доказів і все те, що можна використовувати як засіб, що дозволяє виявити проступок і виявити точні обставини скоєного.

Загальне уявлення

Стосовно до КПК речовий доказ злочину описано в першій частині статті, виданій під 81-м номером. Тут можна знайти як визначення предметів, особливості, а також правила, на підставі відповідності яким конкретну річ можна зарахувати до розглянутої категорії.

В даний час описуваної групою вважаються предмети, використані в якості знарядь при вчиненні протиправних діянь. Речові докази у кримінальному праві – це різні вироби, речі, застосовані на етапі підготовки протизаконного діяння або в процесі його вчинення, а також все, до чого вдався злочинець, щоб приховати від громадськості факт вчиненого. Нерідко в якості доказів виступають використані як зброя вироби, у тому числі створені спеціально у вигляді знаряддя. Сюди належать несправжні документи, підроблені грошові знаки, різноманітне майно, транспорт, використані для хабарництва цінності, застосовані для злому вироби і т. д.

Розглядаючи з іншого боку

Речові докази у кримінальному праві – це ще і всі ті об\'єкти, на яких є сліди злочинного діяння. До таких прийнято відносити матеріальні відображення. Це можуть бути сліди машин, кінцівок, використаних для злому предметів. Відображення повинні перебувати на поверхні того виробу, який відносять до числа доказів в рамках конкретного розглянутого діяння підсудного. Виникають вони на етапі підготовки до вчинення проступку, в процесі, або при спробі приховати подію від оточуючих. До числа слідів прийнято зараховувати різноманітні речовини. Вони можуть бути біологічного походження (кров), хімічного (фарби, лаки) і природного (грунт). Об\'єкти і діяння

Нерідко визнання речовим доказом ґрунтується на факті спрямованості протизаконного вчинку. Якщо особа, яка вчинила таке діяння, мав на меті взаємодію з певним виробом, майном, його можна сміливо назвати доказом у рамках досліджуваного справи. Розглядають також постраждала від дій злочинця, викрадене майно. Найчастіше такими об\'єктами стають транспорт, документація, грошові знаки тощо

Особливу увагу в постанові про речовинних доказах приділено цінностям, фінансів, майна, яке злочинець знайшов як підсумок свого підсудного дії. Розглядають не тільки те, що людина безпосередньо отримав від потерпілого, але також нажите нечесним чином. Наприклад, якщо певний індивід викрав гроші і придбав на них будинок, то це будова стає речовим доказом. Якщо придбання деякого об\'єкта засноване на можливостях, отриманих через хабарі, наркотичний збут та інші види діянь, заборонені законом, воно може проходити у справі як докази винуватості. Перелік не вичерпаний

Перелічені категорії – базові, найчастіше проходять по кримінальній діловодства в судовій інстанції. Тільки ними список не закінчується. Нерідко залучення речових доказів передбачає взаємодію з такими предметами, які відображають діяльність злочинця.

Розглядаючи приклади, варто згадати наркотичні товари, які виробляються правопорушником самостійно. Їх можна віднести до категорії речових доказів. Сюди ж зараховують зброю і підроблену продукцію, різноманітні об\'єкти, які вдалось знайти на місці вчинення дії підсудного. При цьому інші речові докази – це ті, що не можна класифікувати як знаряддя і предмети проступку.

Як отримати?

Чинними законами нашої країни встановлено чіткий порядок: речові докази повинні долучатися до справи лише у разі, якщо були виявлені, вилучені на місці подій, у людини, на якого впала підозра, або у звинуваченого в події. Сюди відносяться і предмети, доступ до яких був отриманий при дослідженні певного будинку чи іншого приміщення, пов\'язаного з подією або його учасниками. Показання при перевірці на місці вчинення діяння можуть надати додаткові докази.

Законодавством обмежена процедура прилучення до справи. Будь-який предмет за бажанням учасника не може стати речовим доказом. Для набуття такого статусу попередньо дізнавач повинен провести ретельний огляд, супроводжується складанням протоколу за встановленою формою. Якщо оцінка речових доказів (потенційних) дозволяє обґрунтовано прийняти постанову про належність предметів до цієї категорії, то відкривається можливість враховувати об\'єкти для подальшого ведення справи в судовій інстанції. Як зберігати?

Законами чітко регламентоване поводження з документами, речовими доказами, включаючи забезпечення схоронності предметів. У нормі це має відбуватися до моменту вступу вироку в законну силу. Якщо рішення було оскаржене, доведеться зберігати предмети-докази, поки не закінчаться терміни цієї дії. Якщо видано визначення, в силу якого слідство припиняється, речові докази довше зберігати не потрібно. Якщо справа передається разом з ним необхідно надати новому відповідальній особі і всі речові докази.

Іноді суд змушений вирішувати спори, пов\'язані з майновими цінностями, що проходять в рамках розслідування в якості речових доказів. Діловодство може бути організовано у формі цивільного. Речові докази в такій ситуації повинні зберігатися відповідно до загальноприйнятого порядку, поки не стане офіційним, набрав повну силу прийняте судовою інстанцією остаточне рішення зі спірного питання.

Не все так чітко

Так як документи та пов\'язані з ними речові докази досить різноманітні, та й самі обставини справи суттєво відрізняються від разу до разу, не завжди речові докази можуть зберігатися при інстанції, що веде справу. Іноді причина в розмірах, громіздкість предметів. Інші вироби можуть бути джерелом небезпеки для людського здоров\'я і навіть життя. Можливі й інші підстави, огранивающие зберігання речових доказів. Для подібного випадку законом передбачено кілька додаткових стратегій взаємодії.

Найпростіший варіант, згаданий в офіційному порядку обліку речових доказів – фотографування та записування на відео. Якщо є така можливість, об\'єкт опечатують для подальшого зберігання в місці, обраному офіційною особою правоохоронної інстанції. Документація, яка підтверджує, де саме знаходиться об\'єкт, долучається до спільної папки з справою по розглянутому випадку. Якщо є можливість, необхідно внести в матеріали справи зразки. Вибирають таку кількість, яка дозволяє проводити порівняльне дослідження, якщо раптом з\'явиться необхідність такого роду заходи. Важлива особливість

Іноді речові докази по справі – партії деякої продукції. Тривале зберігання їх може бути складним або пов\'язаних з чималими витратами. Якщо фінансові витрати на створення умов, у яких продукт буде збережено, можна порівняти з ціною товару, допускається направити продукцію власнику. При цьому майно віддається на відповідальне зберігання, про що підписується офіційна папір.

Зрідка речові докази по справі можна повернути власнику. Це можливо лише при наявності доказової бази, яка демонструє, що такий вчинок не завадить проводити дослідження та доказування по розглянутому випадку. Ніяк не зберегти!

В окремих випадках речові докази (документи по справі повинні містити обґрунтування такого рішення) визнаються неможливими для зберігання, і всі описані вище методики в конкретному випадку застосувати не представляється можливим. У такій ситуації у власника просять згоди, проводять експертну оцінку партії. При відсутності погодження можна обійтися наявністю судового постанови. Продукти направляються в реалізацію. Процедура декларована спеціальним урядовим рішенням, виданим у 2012 році.

Фінансові ресурси, отримані в ході такої операції, Потрібно перерахувати на депозит державної інстанції, яка вирішила, що продукція повинна бути вилучена. Необхідно відзначити, що список реалізованого та перелік підлягає вилученню і продажу повинні збігатися.

Складний випадок

Іноді речові докази – це великі партії продуктів, у тому числі псуються за короткий термін або морально старіючих з високою швидкістю. Якщо проходить в якості речового доказу майно належить до такої категорії або зберігання його пов\'язане з значними витратами, неспівмірними з ціною продукту, крім варіанту направлення на відповідальне зберігання, можна прийняти рішення про знищення. Це можливо, якщо комісія постановила: продукти стали непридатними. Але для цієї процедури необхідно одержати згоду законного власника.

Якщо проходять по справі речові докази – це вироби, які були виявлені в обороті незаконно, тобто це предмети, забезпечення збереження яких може принести шкоду навколишньому середовищу, або людям, що контактують з виробами, речовинами, тоді по завершенні дослідних робіт продукти направляються у відповідальну інстанцію для переробки. Суд може прийняти рішення про необхідність знищення. Невеликий зразок, за своїми обсягами достатній для порівняльного вивчення, слід зберегти і долучити до іншим матеріалам в рамках розглянутого розгляду. Такої політики дій суд дотримується при необхідності роботи з наркотичними речовинами, етиловим спиртом, препаратами з категорії психотропних, прекурсорів, рослинами, у складі яких є сполуки з таким ефектом. Цінне і потрібне

У ряді випадків по справі речові докази – це гроші, майно, цінності. Якщо такі осудна особа отримала в рамках незаконної діяльності злочинної активності, слід заарештувати предмети та/або фінансові маси. Аналогічно арешту підлягають і всі доходи, отримані через зазначену категорію речових доказів. А ось якщо цінності та/або грошові маси були вилучені в рамках слідчого заходи, оглянуті і вивчені іншими методами, але до справи не долучено, тоді є кілька варіантів поведінки судової інстанції: об\'єкти можна передати для збереження фінвідділу, вирішив вилучити цінності; допускається направлення у фінансову кредитну організацію, банківську структуру; можливе забезпечення схоронності при справі, але при наявності значення для нього індивідуальних ознак окремо взятих предметів; майно можна повернути власнику, якщо таке не буде шкодою для з\'ясування істини у справі. А у нас все сучасно

Останнім часом все частіше по справі речові докази – це носії даних в електронному форматі. Якщо такі стали речовими доказами в рамках кримінального розгляду, необхідно опечатати виріб і забезпечити для нього такі умови зберігання, коли сторонні не можуть отримати доступ і ознайомитися із змістом. Важливо гарантувати збереження предмета і даних, на нього записаних. У ряді випадків допускається повернення речового доказу власникові, якщо інстанція, відповідальна за дізнання, вже досліджувала предмет і провела всі необхідні дії. При цьому оцінюється, чи не буде таке повернення причиною шкоди для формування доказової бази.

Особливу увагу речдоків цієї категорії приділено в першому пункті другий частини 82-ї статті КПК. Тут описуються ситуації, коли носій повернути власнику можливості немає. У цьому випадку певні категорії даних, що підлягають копіюванню. Процес організується за участю понятих. Необхідно виробляти копіювання тільки в органах, відповідальних за розслідування або прямо в стінах судової інстанції. Таким чином розмножувати можна тільки ті дані, які містять важливі відомості згідно з клопотанням власника носія. Сам процес копіювання слід організувати при дотриманні умов, що не допускають втрату та/або зміни відомостей, що зберігаються носієм. Все офіційно

Коли файли були скопійовані на новий носій, такий передається людині, що володіє правами на вилучений предмет. Сам процес копіювання і факт передачі відомостей на новому носії офіційно документується. Складається протокол за стандартною формою, в ньому прописуються всі особи, що прийняли участь у процесі, ставляться підпис і друку, що підтверджують правильність проведення заходу.

У ряді випадків копіювання даних неможливо. Зазвичай це стосується ситуацій, коли подібний вчинок може стати причиною зволікань, перешкод у розслідуванні. Чим все закінчиться?

Що робити з речдоками вирішувати судової інстанції. Постанову про це приймають у момент, коли виносять вирок за розглянутого випадку і приймають рішення про припинення процесу. Всі можливі шляхи та варіанти перелічені в КПК. Цьому присвячена третя частина 81-ї статті.

Якщо в якості речових доказів виступає знаряддя злочину, або таке повинно бути знищено, або віддано на зберігання відповідальній держустанові. Якщо це предмети, які в межах нашої країни заборонені до обігу, слід також направити їх в організацію, відповідальну за роботу з такими об\'єктами, або знищити. Предмети, які цінності не мають, але стали метою клопотання заінтересованої особи або організації, які можуть бути передані в цілях задоволення цього звернення. Якщо жодна із сторін не одержала майно, його слід знищити. А ось в обов\'язковому порядку доведеться повернути законному власнику цінності, фінансові маси та інше майно, яке було отримано злочинцем при вчиненні протиправних вчинків. Таке правило поширюється і на доходи від діяльності, що базувалася на незаконно отримані гроші або майно. В інших варіантах всі цінності конфіскують. Всьому своє місце

Якщо в якості речових доказів проходили предмети, вироблені легкою промисловістю, до суду надійшли як доказ незаконного обігу, слід їх знищити. Ця вимога поширюється тільки на товари, згадані в урядовій постанові під номером 180, вступили в силу в 2014 році.

Якщо в якості речових доказів проходила документація, її зберігають при кримінальній справі стільки часу, скільки необхідно зберігати його сама. Якщо є клопотання від зацікавленої сторони, суд вправі його задовольнити і скерувати документи на адресу цієї особи. Завершуючи розгляд питання

Предмети, які були вилучені в рамках провадження у справі до передачі його судової інстанції, повинні бути повернуті власникам. При цьому слід пам\'ятати, що в першому пункті шостий частини згаданої вище статті КПК зазначено умова додержання розумних строків. Поверненню підлягають також носії даних в електронному вигляді, документація, якщо такі не стали речовими доказами у справі.

Всі інші предмети, зараховані до числа речових доказів, необхідно після завершення діловодства направити на адресу власників. Якщо встановити не представляється можливим, предмети стають державною власністю. При виникненні спорів щодо права володіння певним майном слід знайти рішення в рамках цивільного судочинства.

Арбітраж: деякі особливості

Як діловодство в кримінальній інстанції, арбітражний суд теж потребує вещдоках для адекватного розгляду ситуації і винесення справедливого рішення по справі. В якості речових доказів розглядаються різні докази, що відносяться до спірної ситуації. Такі можуть пред\'являтися усіма учасниками процесу, щоб відстояти свої інтереси і/або права. Речовими доказами виступають предмети, що відносяться до об\'єкту розгляду на підставі місця розташування, зовнішніх особливостей, якостей та інших ознак, з яких можна уточнити обставини справи.

Вивчення речових доказів – відповідальність судової інстанції. Процес відбувається в рамках спору. Порядок його суворо визначений нормативами законодавства. Прийнято говорити про трьох типах речових доказів, зарахування до яких здійснюється на підставі джерела, процесу формування та наявності логічного зв\'язку з обставинами розглянутої ситуації.



Категория: Новости