Основна структура освітньої програми: вимоги, мета і завдання

Опубликованно 12.10.2018 07:00

В даний момент в Російській Федерації змінюються вимоги до структури основних освітніх програм. Це пояснюється входженням нашої країни в європейську систему навчання. Даний процес характеризується серйозними змінами в організації навчально-освітнього процесу.

Актуальність введення нових стандартів

Структура основної освітньої програми ФГОС змінена з урахуванням вимог, які висуває суспільство до сучасного способу отримання знань. Змінено освітня парадигма, введено новий зміст, підходи, методи, ставлення педагога до своєї професійної діяльності. Всі ці нововведення викликані соціальним замовленням – вихованням в підростаючому поколінні громадянської активності та соціальної відповідальності.

Істотно змінилася основна освітня програма. Структура, зміст навчальних дисциплін збагачуються інноваційними відкриттями. Акцент зроблений на індивідуалізації розвитку і виховання, побудові індивідуальних траєкторій руху для кожної дитини.

Особливості змін

Структура основної освітньої програми передбачає перехід від традиційних способів (письмовій та усного мовлення) до комп\'ютерних технологій. В якості основної складової педагогічного процесу в рамках ФГОС визначається особистісно-орієнтований підхід до підростаючому поколінню.

Основна вимога до структури освітньої програми – виділення пояснювальної записки, постановка мети, завдань, включення тематичного планування, зазначення вимог до рівня підготовки випускника.

Окрему увагу в рамках нових стандартів навчання приділяється духовному вихованню дітей, формуванню моральності та громадянської активності в учнів.

Вимоги до ФГОС структурі освітньої програми допомагають педагогам складати тематичне планування з навчальних дисциплін, визначати особливості виховної роботи з класними колективами.

В даний час у вітчизняній педагогіці використовується принцип варіативності. Він дає можливість колективам навчальних організацій вибирати і моделювати виховний процес з якоїсь моделі.

Структура основної освітньої програми передбачає використання досягнень сучасної дидактики, облік індивідуальних особливостей кожної дитини, обґрунтування обраних педагогічних методів і форм.

Отримання знань

Вимоги до структури основних освітніх програм відповідають закону РФ «Про освіту». Тільки при правильному складанні програми школа виховує і навчає підростаюче покоління в інтересах держави, суспільства. Даний процес супроводжується констатацією досягнення школярами освітніх цензів, які встановлені державою.

Під отриманням освіти мається на увазі підтвердження або досягнення конкретного рівня, який вказується для кожної навчальної дисципліни вимог ФГОС.

Школа повинна прищепити дітям позитивний інтерес до самоосвіти і самонавчання. Щоб досягти цієї мети, були змінені структура і зміст освітньої програми. Завдання сучасного суспільства

Основна вимога до структури освітньої програми – формувати активну особистість, яка з повагою ставиться до культури і традицій свого народу, а також до поглядів і звичаїв населення інших країн. Це призвело до виділення трьох основ сучасного процесу навчання і виховання: навчити вчитися; навчити жити; навчити працювати.

Аналізуючи причинні зв\'язки, які існують у вітчизняній освіті, необхідно враховувати такий фактор, як рівень педагога. Введення професійного стандарту педагога – це спосіб мотивації саморозвитку для вчителів.

Особистість учня

Так як педагогіка є галуззю людської діяльності, вона передбачає наявність суб\'єктів і об\'єктів. Дитині виділяється роль об\'єкта, якому педагог передає свій досвід та знання. Необхідно враховувати, продумуючи зміст навчального предмета, що робота ведеться з особистостями, які мають певні соціальні та спадкові елементи.

Кожна дитина володіє певним рівнем мислення, пам\'яттю, уявою, сприйняттям, відчуттями, що повинно бути враховано в педагогічній діяльності.

Структура освітніх стандартів і програм розглядається колективом школи. При цьому повинні бути враховані особливості дітей, виявлено талановиті та обдаровані школярі, а також діти з проблемами здоров\'я, оцінена мотивація учнів.

Адміністрація залучає для роботи логопедів, психологів, медичних працівників. Тільки при такому підході до проблеми можна розраховувати на ефективні результати.

На стан і якість викладання, успішність реалізації програми навчального закладу впливають відносини «вчитель – учень». Саме тому серед вимог, які зазначаються у ФГОС, особлива увага приділяється встановленню доброзичливої атмосфери в спілкуванні між педагогами і дітьми.

Структура освітньої програми включає форми діяльності, які педагог буде застосовувати в роботі: групові, індивідуальні, колективні.

Робота колективу школи спрямована на формування міцних навичок, умінь, знань, що сприяє ефективному освоєнню базового стандарту.

Вимоги

Структура основної освітньої програми ФГОС передбачає наявність областей, які складаються з двох рівнів. А саме: зміст освіти, що надається учневі в обов\'язковому порядку; вимоги до рівня підготовки випускників конкретного установи.

Структура освітньої програми, крім базового мінімального рівня, передбачає рівневу диференціацію. Особливості поняття

Що таке освітня програма? Структура, зміст, вимоги до неї визначаються вимог ФГОС. Подібною програмою є документ, в якому вказуються та аргументуються мета педагогічної діяльності, навчальний та тематичний плани, методи і способи їх реалізації.

Структура освітньої програми передбачає зазначення критеріїв оцінки результатів у конкретному навчальному закладі. Зазначений документ є нормативним текстом, який характеризує цілі, специфіку освіти, навчальний план, програми, педагогічні технології та методи практичної роботи, плановані результати.

Структура освітньої програми загальної освіти містить інформацію про організацію індивідуального маршруту для кожної дитини, проходячи по якому, він переходить на більш високий рівень освіченості, відповідно до ФГОС.

Цей документ є сукупністю розважальних, навчальних, інших програм, які відповідають потребам дитини, спрямовані на його саморозвиток, самореалізацію.

Структура освітньої програми містить розділ, в якому зазначаються заходи, що сприяють гармонійному розвитку особистості, соціальної адаптації учнів.

Програма кожної навчальної дисципліни, включеної в шкільну програму, спрямована на реалізацію принципу особистісної орієнтації освітньої діяльності. Для цього створюються певні умови, які допомагають школярам з різними можливостями і потребами досягати освітнього мінімуму, зазначеного у ФГОС.

Навчальні курси

Структура освітньої програми залежить від її спрямованості, від віку дітей.

В установі зміст процесу навчання і виховання підрозділяється на дисципліни, курси, які мають окремі тематичні плани і програми.

Структура професійної освітньої програми також складається з урахуванням вимог ФГОС, містить пояснювальну записку, мету і завдання, тематичний план, вимоги до рівня навченості школярів.

Ця програма є нормативно-управлінським документом, який разом зі Статутом є підставою для сертифікації, ліцензування, введення додаткових (платних) послуг відповідно до запитів батьків та дітей. Категорії освітніх програм

Чим характеризується структура освітньої програми основного загальної освіти? В даний час у вітчизняній педагогіці виділяють наступні категорії програм: зразкові види, які розробляються на основі ФГОС; додаткові і основні програми певного рівня спрямованості.

Додаткові програми, що мають різну спрямованість, реалізуються: у навчальних закладах професійної освіти; у системі додаткової освіти; в рамках індивідуальної навчально-виховної роботи.

Структура освітньої програми дошкільної освіти також повинна відповідати стандартам другого покоління, які розроблені спеціально для системи дошкільних державних установ.

Зміст роботи навчально-виховних організацій визначається педагогами на основі примірних програм і навчальних планів, які рекомендовані державними структурами, і авторських програм, затверджених методичним об\'єднанням або педагогічною радою школи.

У всіх вчителів є право на розробку авторської програми. Також педагоги можуть використовувати у своїй професійній діяльності зразкові освітні програми різних рівнів і спрямованості, розроблення на їх базі нових проектів, в яких враховуються індивідуальні здібності і можливості учнів, запити батьків (законних представників).

Наприклад, це може бути предметна навчальна програма, інтегрований позаурочна курс, факультатив.

Як складається основна освітня програма дошкільної освіти? Структура її визначається вимог ФГОС ДОО. В даний час поширення набули модифіковані програми, в яких збережено основні параметри предметних, але скориговані методики, засоби, форми реалізації, завдання, цілі. Недоліки радянської освітньої системи

Проблемою радянського дошкільної та шкільної освіти було механічне запам\'ятовування дітьми певної інформації, що не має практичного застосування.

Культурні способи діяльності і мислення, які були вироблені попередніми поколіннями і закріплені знання для вирішення практичних завдань, дітям не були відомі. Педагог до автоматизму доводив вміння і навички, якими дитина могла користуватися в стандартній ситуації. Не приділялося уваги розвитку нестандартного вирішення проблеми, в результаті випускники школи не могли адаптуватися в соціумі.

У наші дні при особистісному підході, на основі якого створені федеральні стандарти, педагог виконує функцію наставника, розробляючи для кожної дитини свою освітню траєкторію.

Увагу перекладається з результатів діяльності на сам процес. Освітня програма, яка складається з урахуванням вимог стандартів другого покоління, сприяє формуванню пізнавальної мотивації. Діти, які залучаються в освітній процес, отримують можливість реалізувати свої творчі здібності, набути універсальні навчальні навички, отримати досвід ціннісних та емоційних відносин.

Приклад програми

Пропонуємо фрагмент програми додаткового курсу з хімії (восьмий клас школи), відповідної новим державним стандартам.

Програма передбачає проведення 34 годин за рік (година на тиждень). Кількість контрольних робіт – 2, практичних і лабораторних дослідів – 5 годин.

Пояснювальна записка.

Навчальний предмет «Хімія» є однією з базових дисциплін основного загальної освіти. Роль даного предмета визначається значенням хімічної науки як основи природничої освіти.

Додаткове вивчення даного предмета в основній школі спрямоване на досягнення таких цілей: освоєння важливих знань про головні термінах і закони хімії, а також хімічної символіки; оволодіння навичками проведення хімічних експериментів, проведення розрахунків за рівняннями; формування пізнавального інтересу та вдосконалення інтелектуальних здібностей в процесі практичної діяльності; орієнтування дітей на практичне використання навичок і умінь; виховання уявлень про матеріальність світу; використання отриманих знань і вмінь в побуті для вирішення повсякденних проблем.

Основою робочої програми для курсу хімії є Федеральний компонент стандарту загальної освіти, а також підручник хімії (8 клас, Габрієлян О. С.).

Курс складений на основі обов\'язкового мінімуму змісту хімічної освіти для основної школи (2 години на тиждень), а також у відповідності з навчальним планом загальноосвітнього установи (2 години на тиждень). У змісті курсу враховуються індивідуальні особливості школярів.

Практичні роботи є не тільки засобом закріплення навичок і умінь, але і способом контролю з боку педагога якості їх сформованості.

Програма даного курсу побудована по концентричній концепції, враховані предметні зв\'язку з курсом фізики 7 класу, в якому розглядається будова атома.

Провідні ідеї даного курсу: матеріальне єдність речовин живої природи, їх генетичний взаємозв\'язок; причинно-наслідкові зв\'язки між будовою, складом, властивостями та застосуванням речовин; пізнаванності речовин і закономірностей перебігу хімічних процесів.

Діти дізнаються про те, що конкретна хімічна сполука є ланкою безперервного ланцюга взаємодій речовин. Воно бере участь у кругообігу елементів і хімічної еволюції. Педагог знайомить школярів з познаваемостью і об\'єктивністю законів природи, можливістю знаходити екологічно безпечні варіанти виробництва продуктів і матеріалів.

Окрему увагу приділено формуванню навичок проектної та дослідницької роботи восьмикласників. Враховуючи, що така діяльність є обов\'язковою за вимогами нових освітніх стандартів, в якості підсумкової роботи після завершення курсу хлопці представляють готові проекти (дослідження) хімічної, екологічної, медичної спрямованості.

Основний зміст елективного курсу хімії (8 клас) містить інформацію про хімічному елементі, формах його існування: атомах, изотопах, іонах. Окремо в програмі розглядаються прості речовини, найважливіші солі, оксиди, кислоти. Слухачі курсу дізнаються особливості протікання хімічних взаємодій, їх класифікацію.

У результаті вивчення курсу учень повинен: називати за символами хімічні елементи; визначати речовини за хімічними формулами; знати властивості основних класів неорганічних сполук; володіти відомостями про ознаки та умови здійснення хімічних взаємодій; визначати якісний та кількісний склад з\'єднання; виявляти приналежність речовини до класу сполук; виділяти прості, складні речовини; визначати типи взаємодій; використовувати теоретичні знання для розв\'язування розрахункових задач.

Хлопці описують властивості різних класів за планом. Знання та вміння, які були придбані в рамках курсу, вони застосовують для безпечного використання матеріалів і речовин у побуті. Приміром, діти готують розчини з заданою концентрацією речовини, вирішують для цього розрахункову задачу. Висновок

Нові стандарти, які введені в вітчизняну систему освіти, сприяють зародженню і вдосконалення особистісних якостей дітей. Дитина, будучи активним учасником освітньої діяльності, оволодіває здатністю ставити перед собою певні цілі і завдання, підбирати можливості їх вирішення. Кожна дитина в процесі навчання отримує можливість розвивати логічне мислення, творчу уяву, формувати певні навички поведінки в суспільстві.

Щоб дитина міг отримати знання, вміння та навички, він повинен накопичити в пам\'яті певний обсяг інформації, опанувати діями, вміти використовувати їх у повсякденному житті.

Ціннісний зміст умінь, навичок, знань передбачає формування здібностей і потреб школярів до самовизначення, самоосмыслению, рефлексії. Для вирішення цієї задачі в освітніх програмах використовується методика поступового формування розумових навичок дитини з урахуванням провідної діяльності», авторами якої є Л. с. Виготський, П. Я. Гальперін. Зміст освітньої діяльності та «технологічна карта» уроку будуються за умовним лініям вертикалі і горизонталі.

Горизонтальна складова передбачає послідовні етапи руху дітей від початкового знайомства, адаптації в середовищі, зайнятості, репродуктивних дій до освоєння базових знань, навичок. На наступних етапах удосконалюються комунікативні вміння, закріплюються творчі і продуктивні здатності.

Поступово збільшується самостійність кожного школяра, вона проявляється у збільшенні та поглибленні рівня, творчому підході до завдань, пропонованих педагогом. Завдяки різних видів і форм творчої діяльності школярі отримують навички спілкування з однолітками, дорослими людьми.

Вертикальна спрямованість – це рух по щаблях для самостійного формування розумових здібностей дитини при обов\'язковому освоєнні і інтерактивному викладі освітньої програми.

Такий рух у часі, повернення до старого матеріалу, що супроводжується поступовим ускладненням змістовної частини, в повній мірі відповідає вимогам ФГОС нового покоління.

Серед актуальних проблем, що існують у вітчизняній освіті, особливе місце займає активність учнів. Багато сучасні діти не виявляють інтересу до придбання нових умінь, навичок, знань. Для того щоб розвивати в підростаючому поколінні ініціативність, допитливість, у зміст освітніх програм включається метод інтенсивного та активного навчання.

Він дозволяє дітям формувати впевненість у своїх силах, розвивати комунікативні навички, здобувати цінний досвід. Акцент у такому навчанні роблять на проектування навчальних ситуацій, для вирішення яких учні самостійно розробляють алгоритм дій, вибирають оптимальні методики для вирішення поставлених педагогом завдань.

Викладач виступає в ролі наставника, коригуючого (при необхідності) діяльність своїх вихованців. Програми загальної освіти в рамках нових стандартів орієнтовані на особистісний розвиток кожної дитини. Це сприяє вихованню в стінах установ учнів з активною громадянською позицією, які вміють відповідати за свої вчинки. Автор: dgyzi 14 Серпня, 2018

Категория: Новости