Педагогічний аналіз: правила проведення, основні функції, оціночні етапи і результати
Опубликованно 01.01.2019 05:25
Педагогічний аналіз спрямований на те, щоб вивчити продуктивність викладацької діяльності в різних аспектах. Він допомагає виявити позитивні і негативні моменти, які виникають в процесі навчання. Під час дослідження роботи вчителя можна виявити окремі компоненти або їх частини, щоб вивчати їх по черзі. У цій статті розглянемо всі аспекти педагогічного аналізу. Структура
Таким чином, виділяються основні структурні елементи: характер поведінки педагогів та учнів; форми навчання; методи виховання; умови і цілі педагогічного процесу.
Об\'єднавши ці та інші компоненти в єдину систему, можна визначити, в якому стилі вчитель проводив своє заняття. Педагогічний аналіз уроку
Існує п\'ять основних типів аналізу. Серед них важливе місце займають: Бліц-аналіз. Даний етап починається відразу після закінчення заняття. Тут дається коротка оцінка реалізації цілей, вони були втілені в життя чи ні. Щоб учителеві зрозуміти, наскільки ефективно він підніс матеріал, він задає учням короткі питання або дає невелике тестове завдання. Структурний аналіз. Проводиться по закінченні бліц-аналізу. Тут учитель ставить різні дидактичні завдання, у ході яких формується проблемна ситуація. Аспектний аналіз. Спрямований на те, щоб проаналізувати окремий компонент уроку. Повний аналіз. Максимально докладно розбираються всі компоненти уроку. Комплексний. Повністю аналізуються форми і методи проведення уроку. Способи педагогічного аналізу
Головною метою для вчителя є вивчення стану і тенденцій розвитку педагогічного процесу. Він повинен дати об\'єктивну оцінку результатів своєї роботи. Здається, що педагогічний процес носить латентний характер, і зовні він непомітний. Але в той же час він вимагає максимуму інтелектуальних зусиль. Він допомагає: синтезувати педагогічні факти і явища; систематизувати; порівнювати; узагальнювати; формувати аналітичне мислення.
В результаті особливо важливу роль відіграють такі види аналізу: Оперативний. Спрямований на щоденний моніторинг поточних результатів, де вивчаються основні показники освітньо-виховного процесу. Тематичний. Включає аналіз умов, створених для життєдіяльності дітей у групі, взаємодія учнів з батьками, рівень професійних знань педагогів і рівень засвоєння дітьми програмного матеріалу. Підсумковий. Аналіз роботи за тривалий проміжок часу (квартал, семестр, рік). Фундаментальний. Проводиться самоаналіз діяльності у всіх напрямках (навчальний процес, виховна робота, тематичні заходи, відкриті уроки тощо). Оперативний. Оцінюється те, наскільки була ефективною щоденна навчально-виховна робота протягом року. Параметричний. Спрямований на вивчення щоденної інформації про хід і результати освітнього процесу. В кінці з\'ясовуються причини збою в освітньому процесі. Аналіз основних методик, який використовує вчитель
Все, що оточує вчителя на уроці, підлягає педагогічного аналізу. До цих аспектів належать: результати навчання; особливості окремого учня; особливості колективу; педагогічна проблема; педагогічна ситуація; ефективність системи навчання.
У кожному конкретному випадку результат буде різним. Але для того, щоб робота була ефективної, був створений єдиний алгоритм, що включає перелік правил і прийомів. Деякі з них описані нижче. Суть теоретико-методичного підходу
Якщо посилатися на методологію і теорію викладацької діяльності, то можна визначити, наскільки ефективним буде педагогічний аналіз. Спочатку розробляється гіпотетична проблема, а також способи її розв\'язання. Той, хто намагається вирішити передбачувану проблему, спочатку намагається передбачити, якими причинами саме вона спровокована. Її виникнення можуть сприяти: неефективність педагогічних технологій; помилки у використанні педагогічних методів і прийомів; слабкою підготовкою педагога; поганим вихованням самих учнів (або іншими факторами).
Щоб з\'ясувати справжню причину проблем при проведенні аналізу педагогічного досвіду, потрібно лише спиратися на знання методології. Після висунутих припущень дана гіпотеза перевіряється на практиці, і якщо припущення не підтверджуються, то пошуки причин збою в роботі тривають.
В кінці складається план педагогічного аналізу, в якому детально описано: послідовність машинальних дій; який треба зібрати фактичний матеріал; поставити чіткі питання: що, де і коли вивчати. Системно-структурний аналіз
Насамперед визначається мікро - і макроструктура аналізу. У першому випадку розкриваються окремі елементи педагогічної проблеми. У другому — аналізується проблема комплексно, разом з усіма умовами і факторами. Як приклад, до цієї проблеми може ставитися підвищення ефективності самостійної роботи учня з допомогою педагогічних прийомів.
У ході системно-структурного аналізу всі опрацьовується докладно, щоб проаналізувати майстерність самого фахівця або перевірити знання і навички, які засвоїли від нього учні. Педагогічне рішення
Такий прийом використовується для того, щоб успішно провести психолого-педагогічний аналіз. Завдяки різним методикам досягається необхідний результат викладацької діяльності. Він формується з декількох прийомів.
Насамперед виділяється певна педагогічна проблема, де докладно вивчаються її компоненти, а також те, яким чином вона може зважитися. Наприклад, учитель зауважує, що його діяльність на певному етапі неефективна. Після цього він починає аналізувати свої ситуації, таким чином виявляючи причини низьких результатів своєї діяльності. У переважній більшості випадків такий аналіз педагогічної роботи носить науковий характер і вимагає серйозного підходу. Критерії оцінювання виховного процесу
Щоб успішно провести аналіз педагогічної діяльності, необхідно вивчити три критерії, які тісно взаємопов\'язані.
Перший передбачає визначення конкретних ознак, які допоможуть визначити відповідність роботи в школі загальноприйнятими мірками. До них відносяться: цивілізованість школи; моральність; феномен духовності.
Остання ознака є найголовнішим. Якщо у педагогічному аналізі є духовність, то можна сміливо стверджувати, що школа перетворюється в храм життя. Якщо ж її немає, то учень може відчувати дискомфорт, а вчитель буде гірше справлятися зі своїми обов\'язками.
Другий критерій — вихованість дітей. Для виконання цього параметра педагог-професіонал повинен будувати свої уроки на те, щоб нести дітям ідею добра, істини і краси. Але не варто забувати, що в школі навчаються діти різних верств населення, і вони можуть бачити вдома різні неприємні моменти, життєві складнощі у всіх її проявах. В першу чергу вони пов\'язані з поганим соціальним статусом або фінансовим становищем. Тому не всі діти стануть ідеальними, навіть якщо вчитель ставитиметься до кожного з любов\'ю.
Третій критерій — динаміка результату. Тут відображається процес і результат, який був отриманий раніше. Автор: Сергій КостюченкоЖелязков 8 Грудня, 2018 0 коментарів Показувати: Нові Нові Популярні Обговорювані
Вийти
:) ;) :( :p :] :o :D :-/ :-$ <3 ? Увійти через соцмережі:
Анонімно ? Ви дійсно хочете видалити цей коментар? Видалити ? Причина скарги Небажана реклама або спам Матеріали сексуального чи порнографічного характеру Дискримінаційні вислови або натуралістичний контент Образи або погрози Повідомити Повідомити Коментувати
Категория: Новости
