Декабрист Оболенський Євген Петрович: біографія. Декабристские організації

Опубликованно 25.02.2019 12:50

Князь Євген Петрович Оболенський був воістину дивним людиною. Він народився у великій родині і був спадкоємцем шляхетного прізвища. Батько покладав на нього свої надії, а сестри трепетно і ніжно любили. Оболенський був чистий душею, релігійний і до лагідності добрий... Як така людина змогла стати змовником і активним учасником декабристського повстання? Проте зміг. Біографія

Євген Петрович Оболенський з\'явився на світ у Новомиргороді 06.10.1796 р. Його батько, князь Петро Миколайович, в майбутньому став тульським губернатором. Мати, Ганна Євгенівна, була дочкою генерал-аншефа Кашкина. Євген мав п\'ять сестер і чотирьох братів.

У дитинстві отримав домашню освіту, потім разом з братом Костянтином проходив військову службу: в 1814 р. вони стали юнкерами Першої навчальної роти лейб-гвардійської артилерійської бригади, а в 1817-му їх перевели в Павловський полк. З кінця грудня 1818 р. Євген Оболенський був підпоручиком, з кінця квітня 1821-го – поручиком, з лютого 1824-го – старшим ад\'ютантом Другої піхотної дивізії Фінляндського полку.

Декабристские організації

Ще в 1817 році, будучи дев\'ятнадцятирічним юнаком Він вступив в ряди «Союзу благоденства» - таємного суспільства, цілями якого були ліквідація кріпацтва і встановлення конституційного правління в державі. Такий вчинок князя був не проявом бунтівної революційної натури, а, найімовірніше, даниною моді і хлоп\'ячим легковажністю. Та й тоді, у 1817-му, ніхто всерйоз не думав про державний переворот і антиурядових виступах.

У січні 1821 р. «Союз благоденства» було розпущено, після чого, в 1822 році, в Петербурзі утворилася нова декабристская організація – «Північне товариство». Євгенія Петровича, який до цього не брав активної участі у справах змовників, несподівано обрали членом Думи — головного органу товариства. І, що дивно, Він погодився! Навіть не просто погодився, а ще й став так званим начальником штабу змовників. Через багато десятиліть у своїх спогадах князь писав, що пішов на це заради можливості зробити добру справу, захистити правду і винищити зло, що проявлялося навколо.

Повстання на Сенатській площі

В квартирі князя Оболенського декабристи обговорювали «Конституцію» М. Муравйова та проводили наради. У 1825 році Євген Петрович з знаходилися у нього вдома членів суспільства затвердив московської Управи, головою якої призначив В. Пущина. За словами Оболенського, в той час у нього виникали сумніви, чи правильно він надходить, має право робити переворот і нав\'язувати свій спосіб державного устрою всім громадянам країни.

Однак 14.12.1985 р. декабристський повстання на Сенатській площі все ж таки відбулося, і князь Євген Петрович не тільки в ньому участь, а й командував військами замість С. Трубецького, який не з\'явився. Коли перед солдатами верхи на коні з\'явився військовий генерал-губернатор Санкт-Петербурга М. Милорадович, декабрист Оболенський попросив його від\'їхати. Граф не звертав на це уваги, і Євген Петрович поранив його в бік багнетом. В цей же час в Милорадовича з пістолета вистрілив Каховський. Пораненого генерал-губернатора забрали в казарму, але в той же день він помер.

Через деякий час повстанців оточили урядові війська, за чисельністю в четверо перевершують декабристів. До ночі повстання було придушене. Змовників заарештували і привезли в Зимовий палац. 17 грудня Оболенського закували в ручні кайдани, і в них він перебував до 01.02.1826 р.

Каторга

Євгенія Петровича засудили по першому розряду і позбавили княжого титулу. 10.07.1826 р. його засудили до довічним робіт і 21 липня відправили в Сибір. Однак ще до прибуття декабриста Оболенського в Іркутськ термін каторги зменшили до двадцяти років.

Спочатку опальний князь разом з А. Якубовичем працював на солеваренном заводі в Усольє, у жовтні 1826 р. його переправили в Благодатский рудник, а у вересні 1827-го - в Читинський острог. В місцях ув\'язнення Євген Петрович хворів на цингу, у вільний від роботи час вивчав іноземні мови і філософію. У вересні 1830 р. його перевели в Петровський завод, і там він провів дев\'ять років. У листопаді 1832 р. термін каторги скоротили до п\'ятнадцяти років, а у грудні 1835-го – до тринадцяти. Посилання

10.07.1839 р. декабриста Оболенського відправили на поселення в село Итанца Іркутської губернії. У червні 1841-го йому дозволили переїхати в Туринск, а в липні 1842-го - у Ялуторовськ. Там Євген Петрович жив разом з Пущиным. У будинку Івана Івановича познайомився з нянею його дочки, Варварою Самсоновной Баранової, і вирішив на ній одружитися. Ялуторовский вищий світ поставився до цієї новини з обуренням. Пущин та інші декабристи не визнали мезальянс і відвернулися від Оболенського. Але Євгенія Петровича це не збентежило, і 06.02.1846 р. відбулася його весілля з Баранової.

Через рік після скандального одруження Варвара Самсоновна навчилася читати і вже настільки пристойно трималася в суспільстві, що відвернулися від Оболенського декабристи почали вживати їх декілька у себе і самі ходили в гості до молодих. У цьому шлюбі народилося дев\'ятеро дітей, з яких тільки троє дожили до повноліття. Причому синам і дочкам Євгена Петровича присудили князівське звання, а йому самому цей титул повернутий не був. Після Сибіру

В серпні 1856 р. подружжю Оболенським і їх дітям дозволили покинути Сибір. У листопаді сім\'я виїхала з Ялуторовська і попрямувала до Калуги. Спочатку знатна рідня прийняла дружину Євгена Петровича насторожено. Але за десять років шлюбу Варвара Самсоновна вже навчилася манерам дворянської знаті і вела себе так достойно, що зуміла здобути повагу титулованих родичів чоловіка.

У Калузі декабрист Оболенський продовжив вести громадську діяльність, брав участь у підготовці російської селянської реформи 1861 року. У 1857-му Євген Петрович подав прохання про дозвіл жити в Москві, але його відхилили. У 1861 р. він звернувся з цим проханням повторно, і на цей раз її задовольнили.

Проте в останні роки опальний князь провів в Калузі, там він і помер 26.02.1865 р. у віці 68 років. Його дружина Варвара Самсоновна, прожила ще майже тридцять років і за цей час поховала всіх своїх дітей. Вона померла в 1894 році. А в Росії вже починала зароджуватися нова революція... Автор: Дарина Забарна 8 Грудня, 2018 0 коментарів Показувати: Нові Нові Популярні Обговорювані

Вийти

:) ;) :( :p :] :o :D :-/ :-$ <3 ? Увійти через соцмережі:

Анонімно ? Ви дійсно хочете видалити цей коментар? Видалити ? Причина скарги Небажана реклама або спам Матеріали сексуального чи порнографічного характеру Дискримінаційні вислови або натуралістичний контент Образи або погрози Повідомити Повідомити Коментувати

Категория: Новости