Зайдиголова – це особистість, ведена серцем
Опубликованно 03.08.2019 15:20
Знайомство з деякими словами викликає справжній культурний шок. У повсякденному спілкуванні вони з'являються рідко: або давно вийшли з ужитку, або ніколи не були частиною літературної, офіційної мови. Тому для сучасника почути в свою адресу характеристику «зайдиголова» – це справжнє диво! Але як поставитися до подібного поводження? Залежно від контексту поняття може приймати негативні і позитивні значення. Як виникло в мові?
Звучне визначення розбирається на морфеми за мить, що дозволяє зчитувати закладений сенс без особливої праці. Ключовий посил криється в коренях -розум- і -брід-. Перший вказує на свідому діяльність, можливість людини логічно осмислювати свої вчинки і навколишній світ. Другий же позначає рух, а префікс з- передбачає відхід від якогось орієнтира, наприклад, від розуму. Спорідненим є дієслово «сбрендить».
Чому не вважається образливим?
Існує безліч ємних, а тому досить грубих понять. Але при цьому анітрохи не образливих по своїй суті. Традиційне значення зайдиголова розпадається на суміжні трактування, вказує на людину: надходить нерозважливо; не керуються здоровим глуздом; веденого примхою і т. д.
Там, де середньостатистичний член суспільства зупиниться і гарненько подумає над проблемою, зважить наслідки, одіозна особистість без роздумів зробить. Однак оцінці піддаються саме дії! Які позитивні та негативні аспекти?
Навіженство стає поганим, коли негативно впливає на життя інших людей, веде до матеріальних втрат, до фізичних або моральних травм. Серед найбільш яскравих його проявів можна зустріти: пияцтво; азартність; запальність; лінь і ін
Персона слід хвилинної примхи, і трапляється катастрофа. З іншого боку, у світі є й по-справжньому хороші сумасброды. Це ті, хто відмовляються від особистої вигоди в бажанні піти за покликом серця. Вони в будь-який момент зможуть: стрибнути у крижану воду, щоб врятувати потопаючого; захистити перехожого від хуліганів; пожертвувати велику суму на благодійність і т. п.
Навіть зі шкодою для себе. Що і дозволяє вказати на нелогічність, невиправданість доброго, гуманного по своїй суті діяння.
Коли так кажуть?
Назвати божевільним можуть лише в рамках розмовної мови, для ділових переговорів таке визначення не підходить. Слово апелює до душевним поривам, а тому нерідко зустрічається в художній літературі, щоб представити героя як щирого, нехай і безрозсудного. Це не про дурість, але про прагнення слідувати власним бажанням!
Володимир Карпенко
Категория: Новости