Адъективное відмінювання. Відмінювання адъективное і змішане
Опубликованно 19.08.2019 01:55
Відміни в російській мові вивчають ще в початковій школі. Багато хто досі пам'ятає назви відмінків і таблиці закінчень. Схиляння – це словоизменение іменних частин мови за родом, числом або загибелі. Розберемо детальніше, як схиляються в російській мові іменники і прикметники. Дізнаємося, що таке адъективное відмінювання. Іменники
Всі слова російської мови можуть бути або однини (стілець, дерево), або множинного (стільці, парти). Кожне іменник може стояти в одному з шести відмінків. Також іменна частина мови може відноситися до одного з відмін. Сюди відноситься, наприклад, адъективное відмінювання іменників (це зміна іменних форм І. п. од. ч., мають закінчення прикметників у І. п. од. ч.). Розглянемо їх у порівняльній таблиці далі. Відмінки. Таблиця
№
Назви відмінків
Питання
Пояснення
Приклад
1
Називний (В. п.)
хто? що?
Це вважається початковою формою іменної частини мови. Підмет завжди варто в даному відмінку.
Огірок, хмара, щеня, Ванесса, ялина
2
Родовий
(Р. п.)
кого? чого?
Щоб було простіше поставити питання, можна скористатися додатковою словом. Наприклад: «Немає чого?» або «Ні кого?»
Огірка, хмари, цуценя, Ванесси, їли
3
Давальний
(Д. п.)
кому? чому?
У цьому відмінку задати питання можна за допомогою додаткового слова. Наприклад: «Дати комусь?» або «Дати чому?»
Огірку, хмари, цуцику, Ванессі, їли
4
Знахідний
(В. п.)
кого? що?
В даному випадку питання «кого?» збігається з Н. п., але що не сплутати ці два відмінка, необхідно користуватися допоміжним словом: «Бачу кого?»
Огірок, хмара, цуценя, Ванессу, ялина
5
Орудний
(Тощо)
ким? чому?
В даному відмінку можна поставити питання так: «Задоволений ким?» або «Задоволений чим?»
Огірком, хмарою, щеням, Ванессою, ялиною
6
Прийменниковий
(П. п.)
про кого? про що?
Зазвичай іменники в П. п. вживаються з прийменником. Поставимо запитання: «Думаю про кого?» або «Думаю про що?»
Про огірку, про хмарі, про цуценя, про Ванессі, про їли Схилення за числами
Більшість імен іменників можуть мати форму множини та однини. Наприклад: чашка – чашки, кішка – кішки, будинок – будинки. Але, як і в кожному правилі, тут є винятки. Деякі іменники можуть бути тільки од. ч.: позначення речовин (цукор, пил, вода, залізо); абстрактні іменники (добро, гнів, веселощі, сміх, сивина); імена власні (Севастополь, Кавказ, Америка, Волга); збірні назви (студентство, звірина, листя, посуд).
Інші іменники можуть бути тільки мн. ч., наприклад: виражають речовини (чорнило, тирсу, рум'яна); відрізки часу (добу, канікули, будні); назви яких-небудь подій, дій (вибори, піжмурки, підступи, клопоти); складові (парні) назви (ножиці, окуляри, сани, ворота); збірні слова (фінанси, гроші, нетрі); імена власні (Альпи, роман «Біси», Карпати).
У іменників у мн. ч. відмінювання і рід не визначаються. Відмінювання іменників. Адъективное відмінювання
Відмінювання іменників можна розділити на наступні групи: I-е відмінювання. Сюди належать слова, що мають закінчення -а, -я. Наприклад: весна, владико, земля, няня, кухня, ягода. II-е відмінювання. У цю групу входять іменники з нульовим закінченням (в чоловічому роді!) і слова з закінченнями -е, -о. наприклад: корж_, мяч_, дом_, підмайстер, вікно, горе. III-го відмінювання. Іменники з нульовим закінченням (в жіночому роді!). Наприклад: речь_, течь_, мать_, степь_.
І-е, ІІ-е та III-е відмінювання називаються субстантивными. Адъективный тип відмінювання іменників. Сюди входять слова, утворені від дієприкметників або прикметників. Приклад: їдальня, рядовий, ванна кімната, учительська. Местоименный тип. Це іменники, утворені від займенників, або склоняющиеся як займенники. Наприклад: нічия, дівоча. Разносклоняемое (всього 12, їх варто запам'ятати!). Це слова: час, тягар, вим'я, ім'я, тім'я, плем'я, прапор, полум'я, стремено, насіння, шлях, дитя. Змішане. Дане відхилення у слів, що позначають прізвища на -ін (-ин), -ов (-ев). Наприклад: Соловйов, Горчавкин. Несклоняемое (нульове відмінювання). Сюди належать слова, не змінюються за відмінками і числами, в основному мають іноземне походження. Приклад: кіно, таксі, леді, кава, пальто. Як визначити відмінювання?
Адъективное відмінювання, змішане, субстантивное або інше визначають наступним чином: Слово ставлять у початкову форму (В. п., од. ч.) і визначають, до якого з 7 типів воно підходить. Якщо іменник не має форми од. ч., то воно не належить ні до одного відмінювання: штани, сани, віжки. Імена прикметники
Імена прикметники (повних форм!) змінюються залежно від вживаного з ними іменника. Розглянемо, як вони схиляються. Як відмінюються прикметники?
1. Адъективное відмінювання прикметників. Зміна відносних і якісних іменних частин мови.
Які це прикметники: Якісні – виражають властивість самого предмета. Вони можуть бути різної інтенсивності. Наприклад: жовтий – жовтіше, холодний – холодніше, жорсткий – жорсткіше. Відносні – описують властивість через ставлення до предмета. Адъективный тип відмінювання таких прикметників не змінює ступенів інтенсивності. Наприклад: шкільна, вечірня, літній, соснова, залізний.
Приклади:
Відмінок
Од. ч. чоловічий
Од. ч. жіночий
Од. ч. середній
Мн. ч.
І. п.
теплий (пол), березовий (міст)
тепла (ванна), березовий (кора)
тепле (ковдра), березове (поліно)
теплі (шкарпетки), березові (віники)
Р. п.
теплого (підлоги), березового (моста)
теплої ванни, березової (кори)
теплого (ковдри), березового (поліна)
теплих (шкарпеток), березових (віників)
Д. п.
теплого (підлозі), березовому (мосту)
теплою (ванні), березової (корі)
теплого (ковдрі), березовому (поліну)
теплим (шкарпеток), березовим (віників)
В. п.
теплий (пол), березовий (міст)
теплу (ванну), березовий (кору)
тепле (ковдра), березове (поліно)
теплі (шкарпетки), березові (віники)
Т. п.
теплим (підлогою), березовим (мостом)
теплою (ванною), березової (корою)
теплим (ковдрою), березовим (поліном)
теплими (шкарпетками), березовими (віниками)
П. п
теплом (поле), березовому (мосту)
теплою (ванні), березової (корі)
теплом (ковдрі), березовому (поліні)
теплих (носках), березових (віники)
Адъективный тип відмінювання типовий для більшої частини прикметників.
2. Відмінювання присвійних прикметників, що мають суфікс -ий (змішане).
Приклади:
Відмінок
Од. ч. чоловічий
Од. ч. жіночий
Од. ч. середній
Мн. ч.
І. п.
собачий (корм), мисливський (рюкзак)
собача (упряжка), мисливська (хатинка)
собаче (чуття), мисливську (зброя)
собачі (бігу), мисливські (сліди)
Р. п.
собачого (корми), мисливської (рюкзака)
собачої (упряжки), мисливської (хатинки)
собачого (чуття), мисливської (зброї)
собачих (перегонів), мисливських (слідів)
Д. п.
собачому (корму), мисливського (рюкзака)
собачої (упряжці), мисливської (хатинці)
собачому (чуття), мисливського (зброї)
собачим (бігом), мисливську (слідами)
В. п.
собачий (корм), мисливський (рюкзак)
собачу (упряжку), мисливську (хатинку)
собаче (чуття), мисливську (зброя)
собачі (бігу), мисливські (сліди)
Т. п.
собачим (кормом), мисливську (рюкзаком)
собачої (упряжкою), мисливської (хатинкою)
собачим (чуття), мисливську (зброєю)
собачими (перегонами), мисливськими (слідами)
П. п
собачому (кормі), мисливському (рюкзаку)
собачої (упряжці), мисливської (хатинці)
собачому (чуття), мисливському (зброю)
собачих (бігах), мисливських (сліди)
3. Відмінювання присвійних прикметників, що мають суфікс -ів (-їв), -ин (-ин) (також є змішаним).
Приклади:
Відмінок
Од. ч. чоловічий
Од. ч. жіночий
Од. ч. середній
Мн. ч.
І. п.
татів (стіл), братов (телефон)
татова (книга), братова (дружина)
татове (скарб), братово (добро)
татові (черевики), братовы (ковзани)
Р. п.
татового (столу), братова (телефону)
татовій (книги), братове (дружини)
татового (скарби), братова (добра)
татусевих (черевик), братовых (ковзанів)
Д. п.
татового (столу), братову (телефоном)
татовій (книзі), братове (дружині)
татового (скарбу), братову (добра)
татовим (черевиків), братовым (ковзанами)
В. п.
татів (стіл), братов (телефон)
татову (книгу), братову (дружину)
татове (скарб), братово (добро)
татові (черевики), братовы (ковзани)
Т. п.
татовим (столом), братовым (телефоном)
татовій (книгою), братове (дружиною)
татовим (скарбом), братовым (добром)
татовими (черевиками), братовыми (ковзанами)
П. п.
татовому (столі), братовом (телефон)
татовій (книзі), братове (дружині)
татовому (скарб), братовом (добре)
татусевих (черевики), братовых (ковзанах)
Змішаний і адъективный тип відмінювання прикметників включають в себе основні принципи зміни іменних форм в російській мові. Несклоняемые прикметники
Не схиляються такі прикметники: якісні короткої форми (холодний, високий, далекий); якісні порівняльної і ейфорію, з одного основою (краще – краще всіх, ближче – ближче всіх); деякі народності (манти, хансі); різні кольору (хакі, беж); окремі фасони одягу (гофре, плісе); слова нетто, брутто, (годину пік.
Дані прикметники не входять в відмінювання адъективное і змішане. Їх риса – це незмінність. У пропозиціях несклоняемые прикметники розташовуються після іменника, а не перед ними (як звичайні прикметники).
Можна зробити висновок, що адъективное відмінювання характерно для більшості іменників і прикметників. Змішане – більш складне, воно об'єднує різні способи утворення словоформ. Не просто розібратися в усіх типах відмінювання в російській мові, але це дуже потрібно і важливо, щоб ваша мова була правильною і красивою.
Марія Єрмішина
Категория: Новости
