Професійний борг: поняття, значення, приклади

Опубликованно 22.02.2020 02:55

Проблема розуміння суті професійного обов'язку є предметом вивчення представників різних сфер наукового пізнання. Але більше всього вона турбує філософів, соціологів, психологів, педагогів. Давайте спробуємо розібратися з поняттям і роллю професійного обов'язку, аргументами, які підтверджують його соціальне значення.

Особливості термінології

Навряд чи можна вивести єдине трактування поняття «професійний обов'язок». У представників різних сфер діяльності своє бачення його значення. Тим не менш, деякі загальні ознаки визначити можна. Звернемося до словника С. В. Ожегова. В ньому поняття «борг» прирівнюється до терміну «обов'язок». Слово визначається як певна сукупність дій, покладених на суб'єкта і обов'язкових для вчинення.

В рамках етики борг передбачає перетворення вимог моральності в особисте завдання індивіда. Вона формується з урахуванням його статусу і умов, в яких він в даний момент перебуває.

У філософській літературі упор робиться на суспільну природу боргу, виявляються його суб'єктивні та об'єктивні особливості, визначається їх взаємозв'язок, наявність мотивуючої, регулятивну, оціночну функцій, характеризуються механізми трансформації зовнішніх вимог на власні (внутрішні) переконання індивіда, установку, мотив, потреба здійснювати ті чи інші дії.

В психології поняття розглядають в контексті свідомості як цілісної психологічної структури, властивої конкретній особистості.

У педагогіці поняття професійного обов'язку і відповідальності ототожнюються з індивідуальними якостями. Вони розглядаються як готовність до здійснення педагогічної діяльності.

Як видно з наведених прикладів, «професійний обов'язок» в науковій літературі використовується в різних значеннях. Разом з цим, як показує аналіз теоретичного матеріалу, в будь-якому випадку мова йде про дійсному, реальному його втіленні в діях, поведінці людей. Професійний обов'язок педагога

Порівняно нещодавно пройшли реформи вітчизняної системи освіти. В результаті перед педагогами було поставлено нові цілі і завдання. Вони актуалізували проблему професійного обов'язку та професійної відповідальності.

Сьогодні накопичилося безліч питань: що собою являє нова система освіти, як вона функціонує у професійній діяльності вчителя, як формується, за рахунок чого викладач стає здатним виконувати свій обов'язок і т. д.

На думку багатьох фахівців, переконаність, професійна відповідальність і обов'язок відносяться до числа трудових якостей, а не особистих. Справа в тому, що останні являють собою довгостроково існуючі характеристики, які проявляються в діях людини, що знаходиться в різних життєвих ситуаціях. Те або інша якість може характеризувати індивіда в меншій або більшій мірі. Якщо говорити про особисті характеристики, то вони співвідносяться з межами свого прояву у різних індивідів.

Джерелами професійного обов'язку і відповідальності вчителя є все-таки установки, що визначають його ставлення до своєї трудової діяльності. Їх можна розглядати як сукупність мотивів, способів, форм трудової поведінки. Саме через нього і реалізується ставлення особи до своєї професії. Професійно значущі якості

Взагалі поняття «значущість» об'єднує зовнішнє і внутрішнє ставлення до предмета. В самому собі воно передбачає діалектику об'єктивного і суб'єктивного. У цьому понятті виділяється і конкретизується головне в змісті регулювання і мотивації поведінки вчителя. Особистісні якості, залучені в процес здійснення педагогічної діяльності, справляють істотний вплив на ефективність роботи по таким ключовим параметрами, як якість, надійність, продуктивність.

Необхідно сказати, що вітчизняні наукові діячі неодноразово піднімали питання про вплив професійно значущих характеристик особистості на ефективність виконання професійного обов'язку, аргументи, що обґрунтовують існування цієї залежності.

У різні періоди розвитку освітньої системи змінювався підхід до визначення особливостей педагога, що забезпечує виконання ним поставлених завдань і цілей. Серед ключових професійно значущих якостей зазначалися: широкий кругозір; комунікабельність; активне ставлення до освітньої діяльності; здатність до творчості; вимогливість до себе; емоційна стійкість; ціннісні орієнтації тощо

Зарубіжні науковці в ході численних досліджень в ході побудови особистісної моделі педагога виділили критерії, на підставі яких відбиралися різного роду якості, що служили, в свою чергу, базою для визначення ефективності і успішності роботи педагога. Аналіз результатів дозволив сформулювати досить цікаві висновки. Мало місце певний збіг при визначенні особистісних якостей різними дослідниками. Однак при цьому в складених переліках відсутнє вказівка на почуття морально-професійного обов'язку.

Специфіка роботи вчителя

Дослідження питань, пов'язаних з реалізацією професійного обов'язку, показує, що вона залежить не тільки від нормативних вимог, встановлених у стандартах (ФГОС), кваліфікаційних характеристиках, посадових інструкціях. Важливе значення має така особистісна якість педагога, як мотиваційно-ціннісне ставлення до своєї професії.

Робота вчителя відрізняється від інших тим, що її головна мета полягає у формуванні умов для становлення і вдосконалення особистості інших людей, управлінні процесами різнобічного їх розвитку з допомогою педагогічних засобів. Розуміння значущості цієї праці виражається в результаті педагогічної спрямованості особистих якостей людини. Позиція педагога

Про неї варто сказати окремо.

Одним з ключових вимог, що пред'являються педагогічною професією, виступає чіткість не тільки професійної, але й соціальної позиції. Саме з їх допомогою вчитель може виразити себе як суб'єкта освітньої діяльності.

Позиція педагога формується сукупністю інтелектуальних, емоційно-оцінних, вольових відносин до навколишнього, педагогічної дійсності і своєї трудової діяльності. Вони виступають джерелами активності вчителя. Вона визначається, з одного боку, вимогами, можливостями і очікуваннями, що пред'являються і наданими суспільством. З іншого боку, позиція педагога обумовлена його особистими внутрішніми джерелами: мотивами, цілями, ціннісними орієнтаціями, ідеалами, світоглядом, типом діяльності і громадянської поведінки. Професійне мислення

Соціальна позиція вчителя багато в чому визначає його ставлення до своєї роботи. Воно, в свою чергу, відбиває установку на прояв професійного обов'язку як почуття громадянської відповідальності. На ефективність її реалізації великий вплив справляє таке особистісне якість, як культура мислення. Вона включає в себе здатність аналізувати інформацію, самокритичність, самостійність, швидкість і гнучкість розуму, пам'ять, спостережливість та ін.

У практичному сенсі культуру педагогічного мислення можна представити у вигляді трирівневої системи: Методологічне мислення. Це перший рівень, який обумовлений професійними переконаннями вчителя. Вони дозволяють йому швидко орієнтуватися в аспектах освітньої діяльності і виробляти гуманістичну стратегію. Тактичне мислення. Воно дозволяє матеріалізувати професійні ідеї в конкретні технології освітнього процесу. Оперативне мислення. Воно виражається в прояві творчих здібностей при організації освітньої діяльності.

Найважливіше значення в структурі культури мислення педагога має усвідомлення суб'єктом його професійного боргу. Прикладів, коли вчитель не розуміє всієї відповідальності, яка на ньому лежить, безліч. Учитель – це зразок для наслідування. Тому навіть поза шкільних стін неприйнятні ніякі неморальні, аморальні, розкладаючі дії, нехай навіть вони не спрямовані конкретно на дітей і виглядають цілком необразливо. Бути педагогом – завдання не з легких.

Усвідомлення може досягатися шляхом рефлексії, обумовленої аналізом процесу здійснення освітньої діяльності. Формування педагогічного боргу

В якості засобу забезпечення готовності вчителя до виконання завдань і відповідальності за свої дії виступає цілісна система освіти. В даний час педагогічна діяльність здійснюється на основі принципів демократизації, неперервності, будучи одним з механізмів формування індивідуальних якостей школярів. Враховуючи це, багато експертів вважають, що придбання почуття професійного обов'язку має володіти системною природою і включати в себе 4 компоненти: Мотиваційний. Він забезпечує прагнення, спонукання особи виконувати педагогічний борг. Когнітивний. Він забезпечує накопичення та систематизацію знань, необхідних для виконання свого обов'язку. Вольовий. За рахунок нього відбувається реалізація боргу в конкретному поведінковому акті. Рефлексивний. Він передбачає самоаналіз ефективності здійсненої діяльності, а також труднощів, які з'являються в процесі.

Серед наведених вище елементів провідне місце займає когнітивний елемент. Знання про наслідки виконання або невиконання професійних обов'язків вчителем обумовлені його мотивами, емоціями, почуттями, які пов'язуються з поняттям боргу. Усвідомлення конкретних способів реалізації поставлених завдань, ймовірних труднощів, методів їх подолання визначаються вольовою регуляцією поведінки педагога в конкретній ситуації. Когнітивний компонент, безумовно, має тісний зв'язок з іншими елементами. З цього випливає, що в ході підготовки педагогічних кадрів основний акцент необхідно робити саме на нього.

Особливості педагогічного боргу

Чим глибше викладач усвідомлює свою відповідальність, тим вільніше він здійснює вибір своїх вчинків і дій у відповідності з моральними ідеалами.

На відміну від професійного обов'язку осіб, зайнятих у інших сферах, педагогічний борг має ряд особливостей: Комплекс його вимог відображає інтереси всіх членів соціуму. Стимули і мотиви вчинення належних дій значною мірою ототожнюються. Інтереси членів соціуму зливаються з інтересами самого педагога. При цьому вимоги, що пред'являються суспільством до вчителя, стають його внутрішніми мотивами і намірами. У педагогічному борг відбиті моральні цінності, що обумовлюють характер поведінки вчителя. Специфіка реалізації професійного боргу: приклади з життя

У педагогічній практиці нерідкі ситуації, коли вчителі намагаються чесно виконати свій борг, проте зважаючи тих чи інших обставин отримані ними результати виявляються неравнозначными. В результаті виникає конфлікт між суспільством і конкретною особистістю: соціум дає людині незадовільну оцінку. Давайте розглянемо декілька ситуацій.

Останнім часом все частіше батьки незадоволені роботою вчителя. Педагог хоча і усвідомлює вимоги професійного обов'язку, але виконувати їх з тих чи інших причин не бажає. Наявності відверто негативне ставлення до викладацької діяльності. У таких ситуаціях доцільно застосовувати не тільки громадський вплив, але і адміністративні заходи.

Дуже часто буває й інша ситуація: педагог добре знає, в чому саме полягає борг, усвідомлює необхідність виконання вимог, але у нього немає сили волі, щоб якісно працювати над собою і доводити всі розпочаті справи до логічного завершення. У таких випадках на допомогу приходить колектив. Педагогу можна допомогти, посиливши вимоги до нього.

Досить складно знайти вирішення конфлікту, спричиненого тимчасовими труднощами, які об'єктивно перешкоджають виконанню обов'язків. Наприклад, у багатьох вчителів немає упорядженого житла, деякі змушені доглядати за хворим або старим родичем та ін. проте, як показує практика, у злагодженому колективі завжди перебуває спосіб вирішення таких проблем.

Механізм функціонування боргу

Одним з ключових вимог, що пред'являються суспільством до сучасного педагога, є необхідність постійного поповнення знань. Як показують дослідження, борг мотивує вчителя якісно працювати над підвищенням рівня свого професіоналізму, навіть якщо він обмежений у часі. Виконання завдань, поставлених перед викладачем, вимагає високої педагогічної культури і майстерності, діловитості, зібраності, здатності знаходити все необхідне для роботи в зростаючому інформаційному потоці.

Висновки

Професійний обов'язок - певне самообмеження, яке має на меті досягнення професійного успіху та особистісної реалізації. Визначаючи сутність даного поняття, більшість вітчизняних дослідників розглядають його як обов'язкове функціонально значиме особистісне якість педагога. У ньому відображається оптимальний варіант трудового поведінки особи, обумовлене вимогами, що випливають із суті самої педагогічної діяльності.

Тепер ви розумієте значення професійного боргу.

Ілля Філатов

Категория: Новости